Омепразол (Omeprazolum), 5-метокси-2-[(RS)-[4-метокси-3,5-диметилпіридин-2-іл)метил]сульфініл]-1Н-бензімідазол.
С17Н19N3O3S Мол. м. 345,4
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, дуже малорозчинний у воді, розчинний у спирті, метанолі та метиленхлориді. Розчинний у розведених розчинах гідроксидів лужних металів. УФ-спектр: λmax=276 нм, 305 нм у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. Зберігають у щільно закупореному контейнері, у захищеному від світла та повітря місці, при температурі 2–8 °С.
Ідентифікують за УФ- та ІЧ-спектрами поглинання субстанції, методом ХТШ. Кількісно визначають методом алкаліметрії в суміші води та спирту з потенціометричним визначенням точки еквівалентності.
Фармакологічна група. A02B C01; A02BD01; A02BD05 — противиразкові препарати, інгібітори протонного насосу.
Фармакологічні ефекти. Антисекреторний противиразковий препарат. Знижує спонтанну і стимулювальну шлункову секрецію внаслідок інгібірування Н+-/K+-АТФази (протонного насоса), необхідної для транспорту водневих іонів. Омепразол пригнічує кінцеву фазу базального і стимулювального виділення соляної кислоти незалежно від природи подразника.
Застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, пептична виразка анастомозу, гострі стресові виразки шлунка; гіперацидний гастрит. Шлунково-стравохідний рефлюкс. Виразкова кровотеча з верхніх відділів ШКТ, а також ризик її розвитку. Синдром Золінгера — Елісона (гастринома). Профілактика аспіраційного синдрому.
ДФУ. 1-ше вид. Доп. 1. — Х., 2004; Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index: An Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed. — 2001. — № 1.